Просвітницькі заходи з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами та поведінки у надзвичайній ситуації

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України Про просвітницькі заходи з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами та поведінки у надзвичайній ситуації, Малинський фаховий коледж публікує Рекомендації МОН щодо уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами та поведінки у надзвичайній ситуації.

Рекомендації 

щодо уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами та поведінки у надзвичайній ситуації

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати. 

До вибухонебезпечних предметів належать: 

• вибухові речовини — хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів. 

• боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать: 

– бойові частки ракет; 

– авіаційні бомби; 

– артилерійські боєприпаси (снаряди, міни); 

– інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни); 

– ручні гранати; 

– стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо); 

• піротехнічні засоби: 

– патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні); 

– вибухові пакети; 

– петарди; 

• ракети (освітлювальні, сигнальні); 

– гранати; 

– димові шашки. 

• саморобні вибухові пристрої 

– пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення: 

– саморобні міни-пастки; 

– міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу. 

Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях. 

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО: 

– наближатися до предмета; 

– пересувати його або брати до рук; 

– розряджати, кидати, вдаряти по ньому; 

– розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет; 

– приносити предмет додому, у табір, до школи. 

Необхідно негайно повідомити поліцію або дорослих про знахідку! 

Під час прогулянок та подорожей необхідно бути обачним і дотримуватися правил: 

1) ретельно вибирати місце для багаття, – на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися після військових дій; 

2) перед розведенням багаття в радіусі п’яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см); 

3) розпалювати вогнище на місцях старих багатть не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули; 

4) у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути. 

Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності. 

Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці – сапери, допущені до цього виду робіт. 

Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках. 

Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги. 

Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на: 

– припаркований біля будівлі автомобіль, власник якого невідомий або державні номери якого не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований; 

– наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів; 

– звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки; 

– наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо); 

– наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань. 

Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників поліції чи ДСНС. 

Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора). У разі знаходження підозрілого предмета у під’їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення поліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101» та «102». 

Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію. 

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою: 

1) негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту; 

2) не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей; 

3) припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету;

4) не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух); 

5) дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення. 

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій та здійснюється евакуація:

– одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла); 

– візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші; 

– під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію; 

– не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування; 

– тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання. 

Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху: 

– обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів тощо. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком; 

– негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду; 

– з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття; 

– перевірте, чи потребують допомоги сусіди. 

Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше. 

Отож: 

– не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями; 

– виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки; 

– не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки. 

Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшталт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» тощо. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду. 

Поради керівнику закладу освіти: 

У воєнний час може бути багато випадків телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями. 

На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру

• посилити пропускний режим при вході і в’їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження; 

• проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів; 

• організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій. 

У разі виявлення підозрілого предмета працівниками чи здобувачами закладу освіти потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту. 

До прибуття оперативно-слідчої групи керівник закладу освіти повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета. 

У разі потреби – евакуйовувати людей згідно плану евакуації. Потрібно забезпечити можливість безперешкодного під’їзду до місця виявлення підозрілого предмету автомашин правоохоронних органів, співробітників територіальних органів управління з питань цивільного захисту, пожежної охорони, невідкладної медичної допомоги, служб експлуатації, забезпечити присутність осіб, що знайшли знахідку, до прибуття оперативно-слідчої групи. 

У всіх випадках керівник закладу освіти дає вказівку не наближатися, не чіпати, не розкривати і не переміщати підозрілу знахідку, фіксує час її виявлення. 

Правила безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях.

1. У разі загрози ураження стрілецькою зброєю: 

– закрити штори або жалюзі, заклеїти вікна паперовими стрічками для зниження ураження фрагментами скла; 

– вимкнути світло, закрити вікна та двері; 

– зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (ванна кімната, передпокій); 

– інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих. 

2. У разі загрози чи ведення бойових дій: 

– закрити штори або жалюзі, заклеїти вікна паперовими стрічками для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення; 

– взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку; 

– відразу залишити житловий будинок, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі; 

– попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям; 

– без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування; 

– проявляти крайню обережність; не варто панікувати. 

3. Якщо стався вибух: 

– уважно озирнутися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога; 

– якщо є можливість – спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами – подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів; 

– виконати всі інструкції рятувальників. 

4. Під час повітряної небезпеки: 

– відключити живлення, закрити воду і газ; 

– загасити (вимкнути) пристрої для опалення; 

– взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку; 

– попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим; 

– дізнатися, де знаходиться найближче до укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані; 

– як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями. 

5. Під час масових заворушень: 

– зберігати спокій і розсудливість; 

– під час знаходження на вулиці – залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей; 

– не піддаватися на провокації; – надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення. 

6. Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза: 

– постаратися запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички інші особливі риси злочинців, що може допомогти їх пошуку; 

– за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або поліції; 

– намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику; 

– якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними; 

– не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором; 

– виконувати вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо; 

– уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем, зі злочинцями; 

– нічого не просити, їсти все, що дають; 

– якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття; 

– уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх; 

– спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму терористів (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю – ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця – падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі; 

– при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози; 

– під час штурму не брати до рук зброю терористів, щоб не постраждати від штурмуючих, які стріляють по озброєних людях; 

– під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення. 

7. При проведенні тимчасової евакуації цивільного населення з небезпечної зони: 

– взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби; 

– за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями; 

– дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім’я, прізвище, домашня адреса, а також прізвище матері та батька; 

– переміщатися за вказаною адресою. У разі необхідності – звернутися за допомогою до поліції та медичних працівників.