26 квітня 1986 року, одна з найскорботніших дат в історії нашого народу, спогади про яку, ще довго будуть пронизувати наші серця гострим болем. Чорнобиль і досі для нас є незагоєною раною. Минає 39 років з часу чорнобильської катастрофи. Україна згадує тих, хто ціною власного здоров’я, а часом і життя, протистояв страшному лиху. Серед усіх трагедій, яких зазнало людство на планеті, аварія на Чорнобильській атомній електростанції не має аналогів за масштабами забруднення довкілля та негативного впливу на здоров’я людей.
Чи доводилось вам бачити землю, на якій ніхто не живе? Хоч ще квітують і родять сади, ніхто не споживає тих гірких плодів, не йде до лісу за цілющими дарами…. Це – земля Чорнобиля, це чорнобильські стежки, зарослі травами, якими рідко коли ступає нога людини. Чорнобиль … Слово це стало символом горя і страждань, покинутих домівок, розорених гнізд, здичавілих звірів….
Ніщо не віщувало біди. Стояла тиха весняна ніч. Квітень завершував свою вахту в природі і мав передати її травню. Саме в таку ніч, 26-го квітня 1986року о 1-й годині 23 хвилини 40 секунд, коли Прип’ять, містечко атомників, спало безтурботним сном, раптово пролунав вибух і над 4-м реактором атомної електростанції гігантське полум’я розірвало нічну темряву.
До п’ятої години ранку пожежа була ліквідована. Було забруднено 20% території України. Постраждали від аварії понад 2 млн. осіб. Кількість інвалідів становить понад 100 тис. осіб. Ще понад 120 тисячам людей довелося залишити рідні домівки і переїхати в інші міста. Радіоактивні опади випали на території Білорусі, на узбережжі Балтійського моря. Найбільша кількість постраждалих внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС проживає в Київській Рівненській, Житомирській, Чернігівській областях. Ціною життя 28-ми пожежників були врятовані інші блоки АЕС, Київ , Україна і світ від ще більш страшної небезпеки. Ось імена перших героїчних жертв чорнобильського полум’я: Володимир Правик. Віктор Кибенок. Микола Ващук. Володимир Тишура. Василь Ігнатенко. Микола Титенко.
У Малинському фаховому коледжі була проведена виховна година присвячена чорнобильській трагедії. Студенти та викладачі вшанували пам’ять всіх хто тоді отримавши смертельну дозу радіації стоявши до кінця. Адже ми повинні пам’ятати той страшний день. Ми низько схиляємо голови перед учасниками ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції, і з особливим почуттям їх вшановуємо. Велика вам подяка і низький доземний уклін.
Вже минуло 39 років. Виросло ціле покоління молодих людей. Але ми будемо відчувати подих аварії ще довго.
Бій без траншей і без окопів…
Він увійшов у пам’ять літ.
Спасли чорнобильці Європу.
А може, цілий світ.
Прес-служба коледжу