21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Рідна мова – це важливий носій цінностей та знань, одне з найцінніших надбань, які передаються від покоління до покоління. Недарма кажуть, що без мови нація помирає, тому що в ній міститься культура та історія рідної держави. І ці надважливі цінності українці знову виборюють зі зброєю в руках. За українську мову, національну ідентичність та право бути господарями на своїй землі гинуть сьогодні кращі сини і доньки країни. Ворог усіма засобами прагне знищити Україну і ми повинні усвідомити важливість національного самовизначення у тому числі й через мову. Адже мова – це наш спадок і стратегічний ресурс розвитку нації. А кожне слово українською – це крок до зміцнення держави, цеглина у фундаменті сильної, незалежної та гідної країни. Наші воїни боронять землю, а ми на своєму фронті боронимо простір українського слова. І в цьому – наша спільна відповідальність і наша єдність. Сьогодні говорити української – це шанувати тих, хто віддає життя за свободу. Це знак поваги до історії й віри в майбутнє. Тож нехай українська буде нашим свідомим вибором. Нехай вона єднає нас у складні часи , надихає у хвилини сумніву й додає сили. Нехай українська звучить у родинах, на вулицях, у світі – впевнено, гідно, гордо. Бо мова – наш духовний щит. Вона оберігає нас від забуття, від втрати себе, від розчинення у чужому. Цінуймо, бережімо і прославляймо рідну мову. Бо доки звучить українське слово доти житиме Україна! У читальній залі бібліотеки коледжу до Міжнародного дня рідної мови розгорнуто книжкову виставку: ” Вона мені за пісню і сльозу…”.

Бібліотека