Самоосвіта дистанційно. Всі “за” і “проти”

Особливої актуальності в Україні набула наразі самоосвіта в умовах дистанційної освіти.
Як відомо, самоосвіта спрямована на всебічний розвиток особистості, систематичне поповнення знань упродовж життя для розвитку особистості й удосконалення професійної компетентності.

Підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників в умовах пандемії в світі, на мій погляд, набув ширших можливостей, адже раніше для підвищення рівня самоосвіти обов’язковою умовою було офлайн-перебування на курсах-лекцій, тренінгах, конференціях, в умовах же дистанційної освіти весь світ перелаштувався на онлайн- формат, що є дуже зручним і не менш інформаційним. Також даний формат дозволяє спланувати свою самоосвіти і зареєструватись одночасно на декілька тренінгів (конференцій) в різних місцях в один день, що не було можливим за умови офлайн-формату, адже потрібен був час на дорогу та додаткові витрати.
Так, наприклад за 26.02. – 1.03., я як викладач, для самоосвіти маю можливість відвідати 5 конференцій-тренінгів на різні теми, які мене зацікавили для професійної діяльності та отримати сертифікати учасника, на які зареєструвалась заздалегідь:

✅Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти.
✅Технологія Веб-квест у методичному арсеналі сучасного вчителя.
✅WAKELET – інструмент створення навчальних та методичних ресурсів.
✅Створення та використання блогу, сайту в професійній діяльності вчителя.
✅Аспекти науково-педагогічної мобільності викладачів закладу професійної освіти.

Додатково, хочеться поділитись цікавою інформацією та корисними посиланнями як для самоосвіти педагога так і для навчання та саморозвитку студентів:

Вікторія Сахнюк, завідувач відділення