Перспективи використання сосни звичайної в агролісівництві в умовах Житомирського Полісся України

Проблема пошуку нових перспективних напрямків сталого і раціонального використання сільськогосподарських угідь в умовах зміни клімату може бути вирішена методами агролісівництва Це відносно новий напрямок господарювання, який поєднує одночасне вирощування на одній і тій же ділянці деревних рослин і сільськогосподарських культур. При цьому, отримується деревина, продукти побічного і якісна сільськогосподарська продукція. Водночас поліпшується екологія довкілля. Зважаючи на тренд до ксерифікації клімату України стає актуальним перехід до системи агролісівництва не лише у малолісних південних регіонах країни, а й на Поліссі. Зокрема ефективними тут можуть виявитися лісопольові угіддя з використанням у якості деревного виду традиційної для цього регіону сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Сосну в регіоні досліджень можна використовувати як у вигляді однорядних посадок з вирощуванням у широких міжряддях сільськогосподарської продукції, або по вершинах піщаних пагорбів, характерних для поліських ландшафтів, де через бідність і сухість ґрунтів ведення сільського господарства неефективне.

Метою проведених співробітниками кафедри лісівництва та захисту лісу досліджень було вивчення особливостей росту насаджень сосни звичайної на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах Дослідного поля Малинського фахового коледжу.

Об’єктами досліджень були створені навесні 2019 року однорічними сіянцями лісові культури сосни звичайної на підвищених ділянках серед сільськогосподарських угідь. Обробіток ґрунту – прокладання борозен плугом ПКЛ-70. Садіння сіянців – вручну під меч Колесова. Розміщення садивних місць – 2,0х0,7 м. Незважаючи на проведені ручні догляди в ряду та механізовані у міжряддях, на весну 2021 року площа виявилася сильно забур’яненою пирієм повзучим, що могло призвести до загибелі насадження, тому було прийнято рішення застосувати селективний системний гербіцид Таргон Плюс, призначений для боротьби з однорічними та багаторічними злаковими бур’янами в посівах сільськогосподарських культур (буряка, сої, соняшника тощо). Гербіцид вносився у дозі, рекомендованій виробником. Щорічно, після завершення вегетаційного періоду за традиційними лісівничими методиками проводились дослідження приживлюваності та росту саджанців. Другим дослідним об’єктом були дві ділянки зімкнутих культур сосни звичайної віком 14 років, які розташовані поряд з досліджуваними трирічними культурами.

В результаті проведених досліджень на першому об’єкті було встановлено, що на час досліджень збереженість чотирирічних саджанців сосни становила 79,2%, а їх висота – 55,7±3,43 см. Особливо інтенсивним ростом за висотою культури відзначалися протягом останнього року (2021) – 29,7 см. Такий значний приріст, очевидно, забезпечило знищення злакової рослинності гербіцидом, внаслідок чого покращилися умови росту саджанців.
Висока збереженість саджанців та інтенсивний їх ріст за останній вегетаційний період дозволяють робити оптимістичні прогнози щодо їх майбутнього, особливо зважаючи на наявність поряд створених за схожою агротехнікою біотично стійких 14-річних соснових насаджень, що зростають за І–ІІ класами бонітету.

Я.Д. Фучило, завідувач кафедри