Міжнародний день космонавтики

Ґенеральна Асамблея у своїй резолюції від 7 квітня 2011 року проголосила 12 квітня Міжнародним днем польоту людини в космос, щоб щороку відзначати на міжнародному рівні початок космічної ери для людства. 

12 квітня 1961 року відбувся перший політ людини в космос, здійснений Юрієм Гагаріним. Ця історична подія відкрила шлях до освоєння космосу на благо людства.

Генеральна Асамблея висловила глибоке переконання у загальній зацікавленості людства у заохоченні та розширенні дослідження та використання космічного простору як надбання всього людства у мирних цілях та у продовженні зусиль щодо поширення на всі держави отримуваних від цього благ.

День працівників ракетно-космічної галузі України – професійне свято нашої країни. Відзначається щороку 12 квітня у Міжнародний день космонавтики.

Свято встановлено в Україні “…з огляду на значний внесок працівників ракетно-космічної галузі України в наукові дослідження, створення сучасної ракетно-космічної техніки та впровадження високих космічних технологій у народне господарство…” згідно з Указом Президента України “Про День працівників ракетно-космічної галузі України” від 13 березня 1997 р. №230/97. Головна мета — подякувати робочим ракетно-космічній галузі за старанну працю у проведенні наукових досліджень, створені техніки тощо. Саме українцям належить ідея розвитку ракетної теорії та проведення міжпланетних перельотів.

Сергій Корольов – український вчений та авіаконструктор. І саме під його керівництвом 12 квітня 1961 року відбувся перший політ людини у космос. Уродженець Житомирщини, який закінчив Київський політехнічний інститут і який до останнього подиху в графі про національність писав “українець”.

У серпні 1957 року сконструйована Корольовим ракета виводить на орбіту землі перший у світі штучний супутник. До цього жодна країна світу такого не робила.

Згодом Корольов запустив в космос тварин. Саме так, історично відомі Бєлка і Стрєлка полетіли в космос виключно завдяки розробкам українця Сергія Корольова і його команди.

Ну й звісно, далі під його керівництвом і пильними дослідженнями у космос полетів Гагарін.

До слова, це не єдині заслуги Корольова. Під керівництвом видатного українця одна за одною тоді створювалися ракети з дальністю польоту 300, 600 і 1200 кілометрів. Основним же напрямом роботи Корольова була розробка багатоступеневих міжконтинентальних балістичних ракет. Його МБР Р-7 долала 8 тисяч кілометрів, модернізований варіант МБР Р-7А – уже 12 тисяч кілометрів. Невдовзі з’явилася експериментальна РТ-1 на твердому паливі, це так звана “праматір” сучасних ракетних комплексів.

Примітно, у 1957 році, після запуску першого штучного супутника Корольову хотіли вручити Нобелівську премію, але влада СРСР відмовилася повідомити комітету справжнє прізвище конструктора. Його ім’я та розробки за життя вченого вважалися секретними. Свої статті Корольов був змушений підписувати вигаданим прізвищем “К. Сергеєв”. 

Цікаво, що у 1962 році у космос полетів перший український астронавт Павло Попович. І на замовлення Корольова на орбіті він заспівав для конструктора українську пісню “Дивлюсь я на небо”.

З нагоди Міжнародного дня космонавтики в академічних групах була проведена виховна година.

Прес-служба коледжу