Серед багатьох болючих і трагічних сторінок історії українського народу Голодомори (1921-1923 рр., 1932-1933рр., 1946-1947рр.) – одна з найскладніших та найдраматичніших . За масштабністю людських втрат вони не мають аналогів у світовій історії. А за жорстокістю перевершили всі відомі людству війни. Це був системний та страхітливий геноцид мільйонів українців тоталітарною радянською владою. Дітей , жінок , чоловіків морили голодом лише за те , що вони говорили рідною мовою , зберігали свою культуру , землю. Це була найбільша катастрофа , яку пережила Україна. Терор голодом мав на меті зламати дух, волю до боротьби українців, які намагалися зберегти своє право бути господарями на своїй землі. Це був засіб примусити наш гордий народ до упокорення. На жаль, не можна змінити минулого. Але ми мусимо завжди памятати те демонічно натхненне варварство. Сьогодні треба говорити і писати про минуле – заради майбутнього. Безпамятство породжує бездуховність. А правда про голодомори є могутнім засобом лікування нашої спотвореної історичної пам`яті .

Н. Кудріцька.