21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Це відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки в 1999 році. В Україні також почався відлік його історії.

Мова – це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях.  З  малечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен у першу чергу створити у своїй душі світлицю , у якій зберігається найцінніший скарб – мова.

Мова для кожного народу стає ніби другим природним оточенням, у якому він існує. Як великої шкоди завдає нищення природи, так зречення, ігнорування рідної мови чи навіть неповага до неї, яка є рівноцінною неповазі до батька й матері, знижує духовний потенціал нації, нівелює індивідуальність і самобутність народу.

Згадаймо слов  В.Сосюри : « Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема». Рівень розвитку рідної мови є джерелом духовного розвитку народу. Народ, який не усвідомлює значення рідної мови, її роль в розвитку особистості, не плекає її – не може розраховувати на гідне місце в світовій історії та культурі.

І саме ми, заради прийдешніх поколінь, повинні зберігати і шанувати мову, як це робили наші славні предки.  Любімо свою рідну мову, бо з нею наше майбутне і майбутнє України.

Н. Кудріцька